АНТОЛОГИЯ РУССКОЙ ОЗЁРНОЙ ПОЭТИЧЕСКОЙ ШКОЛЫ СКАЧАТЬ

Евгений Стрилецкий

Злиття

Дощ падає в
                    ріку.
зграї невпинних бульбашок
летять лоторейною лавою суцільного виграшу –
вітром гострої коси прибираються  назовсім -назавжди
безболісно, без жалю , зграю за зграєю.
Стогін розпусти, здається шкварчить яєшня –
ревниве ревисько злиття
неба, неба, води,
                           води-
злива місить ріку,
січе,
      січе,
                січе…
Не існує тверді!
… той , хто боїться
смерті –
нехай побачить це!
1965 р.

***
Ось
чоловік заходить в дім,
далі він входить в жінку.
Забуття
Ось
Інший чоловік виходить, втім,
з іншого будинку.
І йде з життя.
аж поки я
лежав собі в траві
мов пан якийсь
чи Гулівер
й спостерігав,
авжеж
спостерігав
саме так-
спостерігав
як рухається равлик
по доріжці саду
край неба,
де блискавки кобри-
безжалбно так,
жадібно так
жалять обрій.
...тихо так.
16.06.2006
***
Вітер-вітруган
Гуркотів дахами
і дерева хилитав,
Глузував, нахаба,
здував з голів кашкети
Ото, бешкетник!
А з восени без одягу,
відіспавшись вволю,
як знак оклику,
світ піднявся голо.
…Снігу голод
голить Все довкола
Голо в полі.
Гілки голі.
Галас галок
скло коле склянок,
сварки безлад.
Тане річки варта
Крига скресла
подалась у мандри
З півдня селить сонце
рудих півнів -
в вікна та віконця
Завтра знову-
Бути вітру.
Бути вітру!
Чутньо його мову –
Гвалтівливо-спритну!
Гуркіт, гомін-
Гуркіт, гомін-
Зими на весну обмін!
07.02.2007
Поділля
Дороги- сувоі
в піднебеснім соборі
обабіч доріг-
почесна варта
тополиноі гвардії,
завертикалена
в чорнильниці
чорнозему,
мов гусячі пера
для поетів
прадавніх...
...вмурованій у ніші
зеленостінних галерей
незгасний шерех іх видінь
прозоро
тінь,
і дім,
і дим,
і тин,
І тим
Лоскотнє у сні падіння
На батьківське,
На подвір?я-
                       Поділля!
23.02.2007


Злиття (ріка Мурафа)
Дощ падає в
                     ріку.
зграї невпинних бульбашок
летять лоторейною лавою суцільного виграшу –
вітром гострої коси прибираються  назовсім -назавжди
безболісно, без жалю , зграю за зграєю.
Стогін розпусти,здається шкварчить яєшня –
ревниве ревисько злиття
неба, неба, води,
                            води-
злива місить ріку,
січе,
       січе,
                 січе…
Не існує тверді!
… той , хто боїться
смерті –
нехай побачить це!

 


1965 р.

 


***

 


Ось
чоловік заходить в дім,
далі він входить в жінку.
Забуття
Ось
Інший чоловік виходить, втім,
з іншого будинку.
І йде з життя.
аж поки я
лежав собі в траві
мов пан якийсь
чи Гулівер
й спостерігав,
авжеж
спостерігав
саме так-
спостерігав
як рухається равлик
по доріжці саду
край неба,
де блискавки кобри-
безжалбно так,
жадібно так
жалять обрій.
...тихо так.

 


16.06.2006

 


***



Вітер-вітруган

 


Гуркотів дахами
і дерева хилитав,
Глузував, нахаба,
здував з голів кашкети
Ото, бешкетник!
А з восени без одягу,
відіспавшись вволю,
як знак оклику,
світ піднявся голо.
…Снігу голод
голить Все довкола
Голо в полі.
Гілки голі.
Галас галок
скло коле склянок,
сварки безлад.
Тане річки варта



Крига скресла

 


подалась у мандри
З півдня селить сонце
рудих півнів -
в вікна та віконця
Завтра знову-



Бути вітру.

 


Бути вітру!



Чутньо його мову –

 


Гвалтівливо-спритну!
Гуркіт, гомін-
Гуркіт, гомін-
Зими на весну обмін!

 


07.02.2007

 


Поділля
Дороги- сувоі
впіднебеснім соборі
обабіч доріг-
почесна варта
тополиноі гвардії,
завертикалена
в чорнильниці
чорнозему,
мов гусячі пера
для поетів
прадавніх...
...вмурованій у ніші
зеленостінних галерей
незгасний шерех іх видінь
прозоро
тінь,
і дім,
і дим,
і тин,
І тим
Лоскотнє у сні падіння
На батьківське,
На подвір?я-
                        Поділля!

 


23.02.2007

К списку номеров журнала «СОТЫ» | К содержанию номера